середа, 15 червня 2022 р.

Представлення творчого автопортрета вчителя – словесника

 

Заговори, щоб світ тебе побачив,

Заговори, щоб світ тебе почув,

Щоб людям стало легше жити,

Від того, що ти жив і був

Учителем!

Анатолій Вихрущ

 

            Творчий автопортрет на практичному занятті учитель-словесник складає за таблицею «Основні якості творчого вчителя (на основі аналізу наукової літератури», або укладає есе про себе, про власні творчі здобутки

 

Якості творчого вчителя

Тлумачення поняття «Якості творчого вчителя»

Особистісні

Креативність

Вид або тип мислення, що характеризується створенням  суб’єтивно нового продукту й новоутвореннями у власне пізнавальній діяльності на шляху його створення

 

Уява

Перетворення існуючого досвіду на основі минулого та створення відповідно до цього нових образів, які є одночасно творчою діяльністю і праобразами для неї

 

Інтуїція

Здатність людини приймати ефективні рішення в умовах, коли мінімально необхідна інформація щодо завдання, що вирішується відсутня або зовнішні обставини унеможливлюють послідовний раціональний аналіз усіх «за» і «проти»

 

Творча активність

Інтегративна характеристика, в якій відображені нові глибокі утворення у структурі особистості (творчі потреби, мотиви, вимоги) та знаходять своє вираження якісні зміни в діяльності, що стає більш цілеспрямованою і продуктивною

 

Винахідливість

Здатність людини швидко і продумано знаходити вихід із нестандартних ситуацій.

Професійні

Професійна мобільність

Інтегративна якість особистості, що дозволяє їй бути соціально активною, конкурентноздатною, професійно компетентною, здатною до саморозвитку й модернізації власної діяльності

 

Педагогічна майстерність

Комплекс якостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності.

 

Готовність до інноваційної діяльності

Особливий особистісний стан, що передбачає наявність у педагога мотиваційно - ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефетивними способами й засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії.

 

понеділок, 13 червня 2022 р.

Алгоритм майстер-класу

 

Майстер – клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду

Актуальність і суть та стрижнева ідея майстер – класу .

Мета проведення майстер класу.

Основні завдання майстер – класу.

Алгоритм проведення майстер – класу

Панель – етап актуалізації знань.

Індукція. Проблемна ситуація.

Самоконструкція.

Гіпотеза.

Соціоконструкція.

Групова робота.

Соціалізація. Звіт про роботу.

Афішування. Представлення результатів діяльності учасників майстер – класу і майстра.

Розрив. Розуміння методу, технології.

Рефлексія. Відображення почуттів.

Сучасний урок. Методичні рекомендації

 

Методичні рекомендації майстер-класу для

вчителів зарубіжної літератури

«Сучасний урок зарубіжної літератури у закладі загальної середньої освіти» 

 Учителям зарубіжної літератури 

У власній творчій лабораторії учителя-словесника враховувати вісім ознак сучасного уроку зарубіжної літератури. 

Ознака перша. Розвиток критичного мислення учнів

          Зарубіжна  література - це один із небагатьох предметів у шкільному розкладі, який дає унікальні можливості для розвитку критичного мислення школярів. Для цього вчителю - словеснику важливо відмовитися  від практики нав’язування дітям чужих або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу тощо.

Ознака друга. Розвиток навичок мислення високого рівня

          Друга ознака пов’язана з першою. Мова знову йде про розвиток мислення . Систематика освітніх цілей, відома освітянам як «піраміда Блума», прийшла до нас не так давно з американської системи освіти.

          Найкраще демонструє «піраміду Блума» в дії проектна технологія. Саме  працюючи  над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт.

Ознака третя. Особистісно зорієнтоване навчання.

          Враховуючи специфіку предмета «зарубіжна  література», сучасний учитель – словесник обов’язково має використовувати у своїй практиці особистісно зорієнтовані педагогічні технології.

          Важливою ознакою сучасного уроку зарубіжної літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів.

          Ще один важливий аспект особистісно зорієнтованого навчання – це проведення занять з урахуванням індивідуально - психічних особливостей учнів. На сучасному уроці вчитель обов’язково врахує те, що кожен учень має свій індивідуальний стиль навчання (візуальний, слуховий, кінестетичний).

          Учительські методики на сучасному уроці мають бути пристосовані також і до школярів з ліво - або правопівкульним інтелектом, а також до дітей з різним типом нервової системи.

          Отже, врахування індивідуальних психічних особливостей школярів під час організації та проведення уроку літератури - важливий показник сучасності й майстерності вчителя.

Ознака четверта. Проблемне навчання

          «Жити - значить мати проблеми, вирішувати їх - означає рости інтелектуально», - справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку зарубіжної літератури саме в тому, що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

          Проблемність - це одна із найважливіших ознак сучасного уроку зарубіжної літератури. Тому у педагогічній скарбничці вчителя – словесника має обов’язково бути технологія проблемного навчання.

Ознака п’ята, Ігрові технології.

          Поняття «ігрові педагогічні технології» охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних дидактичних ігор. На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотну ознаку - чітко окреслену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

          Ознакою сучасного уроку зарубіжної літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так ознайомити дітей із життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок – портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок - ескурсія, урок - вистава та інші. В основі цих уроків - рольова гра. Учні виконують ролі «біографів», «літературознавців», «експертів», «дослідників», «художників», «генераторів ідей», «декламаторів», «читців», «екскурсоводів» тощо.

          На етапі роботи з текстом твору вчитель може запросити учнів на традиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається.

          На етапі узагальнення знань учням можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні  ігри - змагання за зразком відомих телевізійних ігор: «Що?Де? Коли?», «Розумники і розумниці», «Літературний брейн - ринг», «Щасливий випадок» тощо.

          Отже, використання ігрових технологій - важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра - надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

Ознака шоста. Інтерактивне навчання.

          Уроки, на яких учитель є єдиним джерелом знань, сьогодні характеризуються як традиційні. Ознакою сучасності уроку є активне використання методів інтерактивного навчання, суть якого полягає в тому , що навчальний процес відбувається за умови  постійної, активної, позитивної взаємодії  всіх учнів .

          Найчастіше вчитель - словесник використовує технології групового (кооперативного) навчання: робота в малих групах, робота в парах , ротаційні трійки, два - чотири - всі разом», «карусель», «акваріум».

          Поширеним явищем на сучасному уроці літератури є використання фронтальних технологій інтерактивного навчання, які передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це обговорення проблеми у загальному колі , «мікрофон», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «навчаючи – вчуся», «дерево рішень» та ін.

          Отже, учитель – словесник, який має досвід використання інтерактивних технологій , як правило, проводить сучасні цікаві уроки літератури, які завжди знаходять відгук у школярів.

Ознака сьома. Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання.

          Сьогодні використання на уроці комп’ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють «осучаснити» урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер.

          Інша інноваційна технологія «Intel@ Навчання для майбутнього” передбачає створення учнями комп’ютерних продуктів: публікації, презентації, web – сторінок, блога. Для цього учні мають, як мінімум, володіти комп’ютерними програмами «Publisher» та «Power Point”.

Ознака восьма. Аналіз та інтерпретація художнього твору.

          Можна організувати і провести урок літератури, який за зовншніми ознаками ніби відповідає вимогам сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як сучасне шоу – не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволять глибше осягнути художній твір.         

          Найперше завдання вчителя словесника - організувати грамотний ідейно - художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити) цей твір.

          Отже, уроки зарубіжної літератури є інструментами, за допомогою яких досягається вагоміша мета - вивчення того чи іншого курсу, засвоєння знань з певного предмета. Тому уроки, що є надзвичайно складною дидактико - психологічно - виховною системою, водночас самі є елементами глобальної системи під назвою «Навчально - виховний процес». І у рамках цієї системи уроки є певними етапами, просуваючись якими й досягається кінцева мета.

          Особливістю  уроків зарубіжної літератури з цього погляду є те, що їх традиційно поділяють на:

-         вступні заняття:

-         аналізу твору;

-         підсумкові заняття.

          Безперечно, урок зарубіжної літератури - 45 хвилин творчої співпраці вчителя і учнів; занурення у таїну Всесвіту; відкриття істин Життя.

Складові ефективності і успішності уроку зарубіжної літератури: глибокі теоретичні знання із світової літератури, педагогіки, дидактики, психології; ретельне планування та підготовка уроку; творчий підхід учителя.

 

Боруцька Л.С.

 

 

 

вівторок, 7 червня 2022 р.

ІМАГОЛОГІЯ

Імагологія

Образи одних народів у свідомості й літературі інших віддавна присутні у світовій культурній спадщині, достатньо згадати давньогрецьку, давньоримську, старокитайську літератури, пізньоантичні космографії й усну народну творчість багатьох народів світу. Imago створюються письменниками, філософами, істориками, журналістами, публіцистами, політологами, мандрівниками – спостерігачами іншого. Поштовхом для активізації імагологічної діяльності, до глибшого етнокультурного взаємопізнання та взаєморозуміння між народами стало утворення численних нових незалежних націй, пробудження їхньої національної свідомості та етнокультурної ідентичності. Багатогранна й плідна творчість лауреата Нобелівської премії Джона Стейнбека (1902-1968) є вдатним матеріалом для імагологічного аналізу. Світова імагологічна спадщина представлена вагомими працями французьких дослідників іншого: Ж. Асколі (G. Ascoli), П. Ребуль (P. Reboul), Р. Реймон (R. Rmond), С. Діжон (C. Digeon), Альбер Лортоларі (Albert Lortholary), Мішель Кадо (Michel Cadot), Жан-Марі Каре (Jean Marie Carr), М. Ф. Гюйар (Marius-Franois Guyard). Розширили горизонти компаративістики праці швейцарського літературознавця Франсуа Жоста (Francois Jost): "La Suisse dans les lettres franais au cours de ages" (1956), "Jean-Jacques Rousseau et la Suisse" (1962) у двох томах та ін. Автори колективної праці "Comparative Literature. Matter and Method" (ред. А. О. Олдрідж, 1969) теоретично обґрунтовали необхідність включення національних образів (images), етнічних гетеростереотипів до порівняльного літературознавства. Вивчення образів одних народів у свідомості інших широко розгорнулося в 90-рр. XX ст. у Польщі. За останні кільканадцять літ у польській компаративістиці з’явилося чимало соціологічних, політологічних, антропологічних і літературознавчих праць з проблеми рецепції Польщі і поляків іншими європейськими народами в різні епохи, а також з проблем рецепції самими поляками народів Західної і Східної Європи: "Swj i obcy" (ред. E. Новіцка, С. Лодзінський, Є. Новіцкі, 1990), A. Кемпіньскі "Lach і Moskal: z dziejw stereotypw" (1990), "Wokl stereotypw Niemcw і Polakw" (ред. В. Вжесінські, 1991), "Narody i stereotypy" (ред. Т.Валяс, 1995), О. Веретюк "Wizja Ukrainy we wspуіczesnej powieci polskiej і ukraiсskiej" (1998), З. Бенедиктович "Portrety obcego. Od stereotypu do symbolu" (2000), В. Навроцкі "Patrioci i wrogowie: stereotypy Polakуw i Niemcуw w literaturze polskiej XIX i pocz№tkуw XX wieku" (2002), "Stereotypy w literaturze" (за ред. В. Болєцкого, 2003), Я. Блушковські "Stereotypy narodowe w swiadomoci Polakуw" (2003), "Stereotypy a toїsamoж narodowa" (2006) та ін. Підсумком європейських імагологічних досліджень перелому століть стала системно упорядкована праця професора Бергамського університету М. Беллера та професора Амстердамського університету Дж. Леерссена "Imagology: a Handbook of the Literary Representation of National Characters" (2007). Це найавторитетніше на сьогодні колективне імагологічне видання з історії, теорії й методології імагології, з екземпліфікацією імагологічного аналізу й словником найбільш вживаних імагологічних понять.В українській компаративістиці імагологія ще не склалася у визначений напрям. Хоча підступи до наукової імагології знаходимо в таких історіософських памятках XIX ст., як "Дві руські народності" М. Костомарова й "Три національні типи народні" В. Антоновича, "Світогляд українського народу" І. Нечуя-Левицького. Проблема свого та чужого гостро ставиться у Т. Шевченка, І. Франка, П. Куліша та інших українських письменників; імагологічні дослідження пов’язані з Науковим товариством ім. Шевченка та Українським Вільним Університетом (В. Липинський, Д. Чижевський, М. Шлемкевич, І. Мірчук, О. Кульчицький, І. Лисяк-Рудницький та ін). Етнопсихологічним аспектом цієї проблематики займалися Володимир Янів, Стефанія Андрусів; збагатили імагологічні дослідження книга Дмитра Наливайка "Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVІІІ ст." (Київ, 1998) та наукові розвідки Т. Денисової, О. Веретюк та ін.  

понеділок, 6 червня 2022 р.

Домінанта (вправа, приклад)

 

Діаманта

 

1. Перший герой твору – 1 іменник.

2. Опис першого героя – 2 прикметники.

3. Дії першого героя – 3 дієслова.

4. Фраза, що об’єднує двох героїв.

5. Дії 2 героя  - 3 дієслова.

6. Опис 2 героя – 2 прикметники.

7. 2 герой – 1 іменник

Приклад діаманти

Оксана

Чарівна, самозакохана.

Дивує, зачаровує, вимагає.

Кохана дівчина, закоханий коваль.

Кохає, працює, подорожує.

Ніжний, мужній.

Вакула.