Сучасні підходи до літературної освіти в умовах розбудови Нової української школи

Зарубіжна література

Людина, яка вміє відповідально мислити,

почитає відповідально діяти

У 2019/2020 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року у рекомендаціях Міністерства освіти України подано рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

У концепції «Нової української школи», що почала діяти з 2018 року названо 10 ключових компетентностей, які має забезпечувати майбутня українська школа. Серед них – дві компетентності, що укладаються саме літературною освітою. Першою у цьому списку, як і належить, виокремлюється компетентність, котра стосується мовленнєвого розвитку. Ця компетентність має назву «Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами» і конкретизується таким чином: «Це вміння усно і письмово висловлювати та тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних та культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування…»

Інша, дев’ята за порядком, компетентність, що іменована як «Загальнокультурна грамотність»,  має такий зміст «Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підгрунття відкритого ставлення до розмаїття культурного вираження інших».

Важливо домогтися, щоб школа озброювала учнів тими знаннями і практичними уміннями, які будуть необхідні школярам у ХХІ столітті.

Таким чином, спільними для всіх компетентностей є вміння:

-         уміння читати і розуміти прочитане;

-         уміння висловлювати думку усно і письмово;

-         критичне мислення;

-         здатність логічно обгрунтовувати позицію;

-         ініціативність;

-         творчість:

-         уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

-         уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

-         здатність до співпраці в команді.

Викладання шкільного курсу зарубіжної літератури реалізується через дидактичні, літературознавчі та методичні принципи. Потрібно зауважити, що всі принципи навчання поділяються на:

традиційні (науковість, історизм, зв’язок навчання і виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.)

нові (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму тощо).

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано з формуванням комунікативної змісту художнього твору забезпечує проблемно – діалогічне навчання компетентності.

Головна мета літературної освіти в школі – підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів, це виховання поціновувачів Книги, творчих читачів із самостійним критичним мисленням й розрахована на живий діалог учителя й учнів.

      Активізувати пізнавальну діяльність учнів, уникнути авторитарного впливу на них і формалізму засвоєння змісту художнього твору забезпечує проблемно – діалогічне навчання. Здійснювати проблемно діалогічне навчання учителеві допоможе технологія «Філософія для дітей (керівник Метью Ліпман). Суть цієї технології (методики) полягає в тому, щоб за допомогою філософських інструментів навчити учнів мислити розумно: вчити формулювати запитання, відповідати на запитання, чітко відстоювати свою точку зору.. Ця інтегральна педагогічна стратегія (технологія) базується на: проблемних формах навчання, «сократівському діалозі», винайдені світоглядних проблем в неочікуваних парадоксальних ситуаціях через гру, гумор, метафори, цікаві запитання. В осягненні і використанні цієї технології допоможуть посібники; Ганаба С.О. «Навчити мисленню: епістемологічний проект Метью Ліпмана», Смотрицький Є.Л. «Концепція курсу «Філософія для дітей».

      Навчальний діалог - специфічний процес засвоєння вже здобутих людством знань та досвіду.

      Важливим в освітньому процесі є те, що вихідними положеннями діалогічного підходу вважають:

-         ставлення до дитини як до суб’єкта життя, здатного до культурного саморозвитку і самовизначення;

-         сприймання освіти як культурного процесу, рушійними силами якого є особистісні смисли, діалог і співпраця його учасників;

-         учитель – посередник між дитиною і книжкою, здатний ввести дитячу особистість у світ культури й підтримати її в індивідуальному самовизначенні;

-         у критичних точках діалогу, у точках його найбільшого напруження проблема діалогу стає завданням, яке разом розв’язують учитель і учні;

-         учень створює, не повторює загальне.

Навчальний діалог та медіа - технології на уроках зарубіжної літератури забезпечують позитивні впливи:

     -позитивну мотивацію до навчання;

     - керування процесом осмисленого сприйняття літературного твору;

     -вміння аналізувати та інтерпретувати текст;

     - розвиток самостійності та обгрунтованості суджень;

     - формування комунікативних вмінь та навичок;

     - розвиток пізнавальних та творчих інтересів;

     - позитивну зміну рівня навчальних досягнень;

     - вміння орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі.

Метод інтеграції створює сприятливі умови для формування в учнів цілісної картини світу, вироблення здатності сприймати предмети і явища всебічно, системно, емоційно, критично.

Таким чином, вивчення зарубіжної літератури через синтез інших видів мистецтва допомагає учням продуктивніше засвоїти матеріал, розвиває їх всебічно, навчає їх головному – жити на землі. Бо як сказав німецький драматург Бертольд Брехт: «Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на Землі».

Формування комунікативної компетентності учнів полягає в здатності і готовності здійснювати міжособистісне спілкування, вступати в контакт, висловлювати свою думку, слухати і розуміти думку співрозмовника, вести дискусію, тобто вирішувати комунікативні завдання при безпосередній підтримці учителя.

Методи, орієнтовані на формуванні усної комунікації:

-         Усі форми навчального діалогу.

-         Усі види переказу.

-         Доповіді і повідомлення.

-         Рольові і ділові ігри.

-         Навчальні дослідження і навчальні проекти.

-         Обговорення, дискусія, диспут.

-         Виступи ведучими на заходах.

Методи, орієнтовані на формуванні письмової комунікації.

         Твори і перекази.

         Підготовка заміток і статей.

         Телекомунікаційні тексти, повідомлення.

         Участь у творчих конкурсах.

Уроки, що сприяють формуванню комунікативних компетенцій учнів.

         Урок – гра.

Урок – діалог.

Урок – майстерня.

Урок - комунікація

ІКТ – це додаткова технологія щодо розвитку комунікативної компетентності. Уроки з використанням ІКТ:

         Підвищують інтерес учнів до уроку (мотивація).

Полегшують сприйняття матеріалу (наочність).

Додаткове джерело інформації.

Використання ІКТ

         Презентації.

         Дидактичні матеріали.

         Відеофільми.

         Пошук матеріалу в інтернеті.

         Читання тексту в електронному варіанті.

В основній школі викладання зарубіжної літератури забезпечує формування в учнів знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у літературному й культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності; формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури діалогу, розвиток критичного мислення, естетичних смаків особистості; формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти. В основній школі в учнів мають бути сформовані основні вміння та навички роботи з книжкою, з книжковими ресурсами бібліотек та Інтернету, які варто застосовувати для розширення кола читання дітей і підлітків. В основній школі потрібно заохотити учнів до читання художніх творів (бажано в повному обсязі), сприяти розвитку інтересу до класичної та сучасної літератури. 

Вивчення зарубіжної літератури спрямоване на реалізацію головної мети української середньої школи на сучасному етапі – освіта для життя. Художня література має допомогти учням виробити моральні орієнтири, громадянську позицію і власну траєкторію подальшого життя, в якому книжки будуть вірними супутниками й порадниками.

Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України» , «Зарубіжна література в школах України», «Всесвіт», газету «Світова література» та ін.

На переконання О. Ніколенко, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка завдання вчителя – словесника  у викладанні шкільного курсу зарубіжної літератури «… повернути світові красу, віру в добро і любов до книжки. І з цими намірами розпочнемо новий навчальний рік… Нехай він стане для всіх щасливим».