Статті

Практикум

Зіневич Л.С., Сипко Л.М.  (Тернопіль)

Вивчення поезії на уроках зарубіжної літератури

в 5-7 класах 

5 клас

О.С. Пушкін

Вступ до поеми „Руслан і Людмила”

Вступне слово вчителя. Хлопчик з кучерявим волоссям, смуглявим обличчям і великими жвавими очима – таким був у дитинстві і юності найгеніальніший з російських поетів – Олександр Сергійович Пушкін. (Бажано показати учням портрет-гравюру, виконаний Є.І. Гейтманом у 1822 р., або репродукцію картини С.Г. Чирикова „Пушкін в юності”).

Сашко дуже полюбляв бешкетувати. Від його витівок частенько весь будинок ходив ходуном: то він зображав домового з рогами, то скакав мавпою заморською, то півнем співав... Але раптом зупинявся, замислювався і просив:

– Мамо, розкажи казку. Краще тебе ніхто не вміє казок розповідати.

Він звав мамою свою няню, Орину Родіонівну. Адже вона дійсно багато в чому заміняла йому рідну матір. Та й вона в ньому душі не чула, ладна була за нього життя віддати.

–   Мамо, розкажи казку, розкажи.

–   Ой, який ти невгамовний, Олександре Сергійовичу! – бурчала няня. Але було помітно, що їй дуже приємно чути це прохання від улюбленого вихованця. І, звісно, вона йому не відмовляла.

Няня починала розповідати казки. А вона знала їх дуже багато. Тихо поскрипує коліща прядки. Орина Родіонівна пряде шерсть і в такт своїм плавним рухам, співуче і загадково починає...

А Олександр, напівлежачи на подушці, старанно все записує: і про царя Салтана, і про мертву царівну і сімох богатирів, і про Балду, який перехитрив попа...

Яку казку не почне Орина Родіонівна, зачин у неї один: „Як на морі-океані стоїть зелен острів, а на тому острові – дуб зелений, від того дуба висить золотий ланцюг, а по ньому ходить чорний кіт. На правий бік іде – веселі пісні співає, на лівий – старі казки повідає”.

Слухав, слухав той зачин Олександр Сергійович і одного разу звернувся до няні:

–   Мамо, а по-моєму ось як виходить:

У лукоморья дуб зеленый,

Златая цепь на дубе том,

И днем и ночью кот ученый

Все ходит по цепи кругом;

Идет направо – песнь заводит,

Налево – сказку говорит...

– Гарно, – схвалювала няня. – Чого вже краще? Ти, мабуть, і про Кощія, і про Балду на свій лад складеш?

Але і після почутого, розповідаючи нову казку, не зраджувала своєму улюбленому зачинові: „Як на морі-океані стоїть зелен острів...”

Пушкін дуже полюбляв нянині казки. Адже в них стільки народної мудрості і поезії! Вони населені таємничими фантастичними істотами, які прийшли в казку з прадавньої слов’янської міфології.

Запитання до класу:

– Які персонажі з чарівних народних казок вам відомі? Що ви знаєте про хатинку на курячих ніжках? Про бабу Ягу? Про лісовика? Про Кощія безсмертного? Хто така русалка?

Довідкові матеріали.

У хатинці на курячих ніжках живе баба Яга. Ця хатинка чарівна і за наказом баби Яги може повертатися то передом, то задом до лісу.

Баба Яга – це стара лісова чаклунка, відьма. Вона згорблена і страшна. Одна нога у неї – кістяна. Яга літає у ступі, розмахуючи мітлою.

Лісовик – дух лісу. Він і з’являється, і щезає зненацька, лякає всіх різними звуками, має здатність обертатись у людину і у тварину. Живе у дуплі старого дуба.

Кощій безсмертний – злий чаклун, що в казках завжди протистоїть позитивним героям. А безсмертним його називають тому, що його смерть схована дуже далеко: вона на кінчику голки, яка знаходиться у яйці, яйце – у качці, качка – у зайці, заєць у скрині, скриня в дуплі дуба, а дуб росте на острові Буяні посеред океану.

Русалка – гарна дівчина з риб’ячим хвостом, яка живе на дні водойми. За народними повір’ями русалками ставали дівчата, що втопилися через нещасне кохання.

Слово вчителя. Пушкінський вірш, який ми вивчатимемо сьогодні, власне, не є окремим твором. Це пролог, тобто своєрідний вступ, до знаменитої поеми Пушкіна „Руслан і Людмила”. Коли ви станете дорослішими, ви обов’язково прочитаєте весь цей твір. Ця поема була зверненням поета до історії свого народу. В „Руслані і Людмилі” Пушкін широко використав старовинні народні перекази. В основі сюжету твору – історія кохання головних героїв, які на шляху до щастя зустрічаються з багатьма перешкодами. Пригоди героїв, їх зустрічі зі злими і добрими чарівниками створюють у поемі казковий колорит.

Саме тому дуже органічною частиною поеми став пролог, який вводить читачів в атмосферу народної казки.

Виразне читання прологу. Можливе використання фонохрестоматії з записами майстрів художнього читання (переклад і оригінал).

Аналізуємо текст прологу.

Пролог до поеми дійсно виглядає як завершений художній твір. У ньому можна виділити три частини: вступ (перші шість рядків), основну частину і фінал (останні шість рядків).

У вступі змальована загадкова країна – Лукомор’я.

– Як вам здається, чому поет так назвав свою казкову країну? З яких двох слів складається її назва? (луки + море).

Тобто це вкрита зеленню місцевість, що знаходиться поблизу моря. І хоча це не славетний острів Буян, про який майбутньому поетові незмінно розповідала його няня, але місце дії у пушкінському вірші нам дуже його нагадує. Адже тут росте зелений дуб – найміцніше і найповажніше дерево, навколо нього обвитий золотий ланцюг, а по ланцюгові ходить кіт.

– Чому поет обирає для оповідок саме кота і чому говорить про нього, що він учений?

За народними повір’ями, кота називають „баюном”. Саме він має здатність приспати (прибаяти) дитину своїм муркотінням – котячими казками-оповідками. А вчений він тому, що знає дуже-дуже багато цікавих, захоплюючих історій.

– Які картини і які герої змальовані автором в основній частині прологу?

(Лісовик, русалка, нечувані страхіття, хатка на курячих ніжках і т.д.).

Давайте спробуємо розкрити художню майстерність поета у змалюванні казкових персонажів і чудесних картин.

– Чому пушкінський лісовик не ходить, а бродить? Чи відчуваєте ви різницю у вживанні цих дієслів? Пов’яжіть це з характером лісовика, що склався у народних повір’ях. (Бродити – це ходити безладно, не маючи спокою).

– Яку роль у вислові „на невідомих там доріжках сліди нечуваних страхіть” відіграє двічі вжитий поетом заперечний префікс НЕ- ? (Таким чином Пушкін підкреслює непізнаність, незрозумілість, загадковість, таємничість казкової країни. Подібна функція відведена також вислову „в примарах там ліси й долини” – тобто вони сповнені фантастичних видінь).

– Якою замальовкою змінюється лісова картина? (З’являється не менш чудесна картина морська: тридцять витязів на чолі зі своїм дозорцем).

А далі автор долає часові і просторові межі і зображує доброго королевича і грізного царя, чаклуна, що літає у хмаринах через ліси і моря, зачинену у темниці царівну і вірного їй вовка. Як притаманно казковому світові, поет показує боротьбу світлих і темних сил, добра і зла.

У двох останніх замальовках – найпопулярніші персонажі з російських народних казок: баба Яга та Кощій безсмертний. Можливо, саме тому після цього штриха у казковій картині звучить узагальнення: „Там руський дух... Там Руссю пахне”. Як бачимо, поет впевнений, що намальована ним картина російської народної казки вийшла у нього повною і довершеною.

Тут цікаво зробити ще одне – синтаксичне – спостереження: різнобарвні пушкінські замальовки чарівних персонажів і подій складені у вірші в одне цілісне речення. Адже поет сприймає все ним описане як загальну, неподільну казкову країну, безмежну і в просторі, і в часі.

Фінал прологу за своєю формою нагадує традиційне узагальнення з народних казок: „І я там був, і мед я пив”. А далі своєрідним обрамленням початку і кінця прологу стає згадування Лукомор’я, зеленого дуба і вченого кота, який нібито і розказав поетові цю чудову казку, а поет повідав її всьому світові.

Дійсно, твори О.С. Пушкіна знають у всьому світі. Всім з дитинства відомі його казки: „Казка про царя Салтана”, „Казка про мертву царівну і про сімох богатирів”, „Казка про рибалку і рибку”, „Казка про попа і наймита його Балду”. За цими казками зняті чудові мультиплікаційні фільми. Творчість Пушкіна надихала багатьох композиторів: М. Римського-Корсакова, М. Мусоргського, П. Чайковського. За мотивами поеми „Руслан і Людмила” однойменну оперу створив М. Глінка.

Вимоги до виразного читання уривка. Читайте цей уривок поволі, з розповідною інтонацією. Намагайтеся під час читання малювати в своїй уяві чарівну картину казкового „лукомор’я”. Спробуйте самі пройнятися вірою в диво. Дотримуйтеся пауз, позначених у партитурі, чітко виділяйте голосом слова, на які падає наголос.

Вводячи елементи виразного читання на уроці, не обов’язково пропонувати кожному учневі читати весь довгий вірш. Можна спробувати провести таке читання-гру: перший учень читає вступ (6 рядків); основну частину будуть читати почергово 10-11 учнів (кожен представляє одну замальовку, намагаючись якнайкраще „рекламувати” своє диво); кінцівку (останні 6 рядків) знову читає один учень. Завдання вчителя – скерувати це читання так, щоб не було зайвих пауз, щоб колективними учнівськими зусиллями був відтворений цілісний твір, який змальовує дивовижну казкову країну.

Подаємо мовленнєву партитуру оригіналу і перекладу вступу до поеми.

Край лукомор’я дуб зелений, | І золотий ланцюг на нім;| Щодня, щоночі кіт учений | На ланцюгу кружляє тім; | Іде праворуч – | спів заводить, | Ліворуч – | казку повіда. | Дива там: | лісовик там бродить, | В гіллі русалка спить бліда; | На невідомих там доріжках | Сліди нечуваних страхіть; | Там хатка на курячих ніжках | Без вікон, | без дверей стоїть; | В примарах там ліси  | й долини; | Там на світанні хвиля лине | На берег дикий  | пісковий | І тридцять витязів чудових | Із хвиль виходять смарагдових, |	У лукоморья дуб зеленый; | Златая цепь на дубе том, | И днем и ночью кот ученый | Все ходит по цепи кругом; | Идет направо – | песнь заводит, | Налево – | сказку говорит. | Там чудеса: | там леший бродит, | Русалка на ветвях сидит; | Там на неведомых дорожках | Следы невиданных зверей; | Избушка там на курьих ножках | Стоит без  окон, | без дверей; | Там лес и дол видений полны; | Там о заре прихлынут волны | На брег песчаный | и пустой, | И тридцать витязей прекрасных | Чредой из вод выходят ясных, |
Та ще й дозорець їх морський; | Там королевич мимоходом| Полонить грізного царя; | Там серед хмар перед народом | Через ліси, | через моря | Чаклун несе богатиря; | В темниці там царівна тужить, | А бурий вовк | їй вірно служить; | З Ягою ступа там бреде, | Вперед сама собою йде; | Там цар Кощей | над злотом чахне;| Там руський дух...|Там Руссю пахне! | І я там був, | і мед я пив, | Край моря бачив дуб зелений, | Під ним сидів, | і кіт учений | Своїх казок мене учив. | Одну згадав я: добрі люди, | Нехай для вас ця казка буде... |              Переклад М. Терещенка		И с ними дядька их морской; | Там королевич мимоходом | Пленяет грозного царя; | Там в облаках перед народом | Через леса, | через моря | Колдун несет богатыря; | В темнице там царевна тужит, | А бурый волк | ей верно служит; | Там ступа с Бабою Ягой | Идет, бредет сама собой; | Там царь Кащей |над златом чахнет; | Там русский дух...| там Русью пахнет!| И там я был, | и мед я пил; | У моря видел дуб зеленый; | Под ним сидел, | и кот ученый | Свои мне сказки говорил. | Одну я помню: | сказку эту  | Поведаю теперь я свету... |